Педагогічна скарбничка

Як писати есе?

Останнім часом у шкільній практиці став дуже популярним твір-роздум в жанрі есе.

Есе (від франц. essai - спроба, проба, нарис) - прозаїчне висловлювання невеликого об'єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.

Пам'ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб'єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним - уявна легкість - пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.Перш ніж обрати жанр есе, подумайте та переконайтесь у тому, що вам є що сказати.
Стиль есе вирізняється:- афористичністю;- образністю;- парадоксальністю.

Для есе характерне використання численних засобів художньої виразності:- символи;- метафори;- порівняння;- алегоричні і притчові образи.

Для передачі особового сприйняття автору есе необхідно:- використовувати всілякі асоціації;- проводити паралелі;- добирати аналогії.

Есе буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні:- непередбачувані(парадоксальні) висновки;- несподівані повороти;- цікаві зчеплення.

Мовна будова есе - це динамічне чергування полемічних висловів, питань, проблем, використання розмовної інтонації і лексики.

Прийомів для написання успішного есе існує багато. Наводимо деякі з них.

• Ефектний початок - вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому читати ваше есе.

Для початку есе існує кілька підходів.

1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати.

2. Несподіваний - це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.

3. Дієвий - зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе.

4. Авторитарний - пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження упевненості автора тільки в собі.

5. Інформативний - читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі.

6. Цитатний - вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не рекомендується використовувати прислів'я і кліше - це банально).

7. Діалоговий - з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з іншого, - це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями.

• Хронологія есе - послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі ~ есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь у дрібницях описувати все, що відбувалося в певний період.

• Оповідання - дія або історія, що триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або знання, пов'язані з темою вашого есе.

• Опис - характерною рисою такого есе є яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час під враженням.

• Порівняння - в основному цей прийом використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу.• Фінальні компоненти - останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і залишити в пам'яті читача яскравий слід.

Дев'ять правил написання креативного есе

Як радять писати есе? Правильно! Креативно, Що криється за цим словом? Швидше за все, політ думки, оригінальність тощо. Все просто: головне - засвоїти дев'ять правил.

1. Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).

2. Слова-зв'язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).

3. Різна структура речень. (Читати речення правильної структури нудно. Додайте кілька інверсій. Пишіть різні за довжиною речення.)

4. Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоб уразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)

5. Різні слова (синонімія.)

6. Лаконічність.

7. Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення повинне нести унікальний зміст).

8. Активна життєва позиція.

9. Книги про есе - це здорово.